«Серце, - ти мій ліхтарик
(Заглядаю в заплакані дверця)...»
(Майк Йогансен)
Пірнаю у глибини Землі,
Як в море зотлілих книг.
Шукаю камінці-літери,
Щоб шліфувати ними
Старезний іржавий якір,
Що застряг між пеклом
Та днищем човна Харона,
Того самого човна,
Якому ірландці звикли бажати:
«Сім футів під кілем!» -
Повторюючи це ритуал
Кожної скорботної п’ятниці
Перед тим як згасити
Свічку своїх колискових.
Відполірую цей якір
Своєю сивою бородою,
Відшліфую до блиску
Забутими словами гелів.
Буду його волочити
По дну Океану Спогадів,
Як діти волочать
Зламану іграшкову машинку
У пісочницю
Заборонених слів.
Бородатий водолаз
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115120604026
Свидетельство о публикации №115120604026
Рецензии
Уважаемый Шон Патрик, читаю и удивляюсь - почему ежедневно тянет к Вашим стихам. Наверное, потому, что все древние события видишь не глазом, а душой, делая акцент на сущности, ане внешней стороне. Притягивает масса незнакомых имен, фамилий, обычаев, звучащих таинственно и непонятно. В культуре Ваших стихов преобладает островная особенность - ценность преданий, их сохранность, выделение главного в характеристике,ярко подчеркнута принадлежность к Ирландии, гордость за нее. Мне не хватало Ваших стихов. Они для меня - озон! Спасибо за все , и за внимание к моим словам. И. З.
Зыряева Ираида 04.11.2016 12:53 • Заявить о нарушении
Зыряева Ираида 04.11.2016 12:53 • Заявить о нарушении
Спасибо за такое письмо! Рад, что у меня есть такие читатели....
Шон Маклех Патрик 06.11.2016 04:04 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 06.11.2016 04:04 Заявить о нарушении