Я не дорослий й не маля,
Я бачив дивне в світі:
Як всі прислуги у "царя"
Такі дорослі, й такі діти.
Я бачив голод й злидні в світі,
Не відчував я впливу їх,
Але я бачив, що ті діти
На землю сіяли для всіх.
І не жаліючи нікого,
Заради втіхи й розкоші,
Пішли вони робити злого,
По всьому світі, як дощі.
Я бачив часом як людина
Руйнує те, звідки колись сама.
Природа ж в нас одна єдина!
Та шкода, що її дитина на стільки дика і дурна.
І серце країть факт такий,
Що люди інших б'ють людей.
Ми всі брати! Рід молодий!
Цього не стерти із очей!
Цей світ іде у прірву,
І людство спить, пітьмою вкрите.
Повірте, буде вже запізно,
Коли потрібно все змінити...
Моя планета
© Copyright: Хэйваер, 2015
Свидетельство о публикации №115120612026
Свидетельство о публикации №115120612026
Рецензии