Важкий туман іде по полю,
На ньому вже не йде війна.
Лише туман іде на волю,
Щоб приховать її діла.
Тут за країну помирали,
Лилась тут українська кров.
Вони за волю воювали,
Як в давнину оту немов.
Багато не прийде додому,
Багато не побачить мам,
Багато не залічить втому,
Від ран душі й тілесних ран.
Але ми будем пам'ятати,
Тих, що хоробрі серцем,
Наш сон собой оберігали.
Для нас всіх будучи взірцем
"Хай ворог смерть зустріне,
Нехай же кров більш не ллється", -
Повторюємо ми. А час все плине,
І віримо, що мир на землю повернеться.
Поки що лиш туман на полі бою,
Поки що й постріл десь луна.
Поки що борються з війною,
Поки що смерть від віщуна...
Туман
© Copyright: Хэйваер, 2015
Свидетельство о публикации №115120612003
Свидетельство о публикации №115120612003
Рецензии