Душа до тебе лине, мов та пташка,
що крил своїх не може розпластати.
Якби ти тільки знав ,як без тебе тяжко...
Ти б знав,коли б могла я розказати.
Як подумки до тебе повертаюсь ,
і серце плаче за тобою без упину.
Та прийде час і я тобі зізнаюсь,
як цю любов таємну плекала мов дитину.
Як щовечора душою обіймала
В чоло цілунок ,пОтиски долоні:
я щастя більшого не знала,
(хіба що може в матері у лоні...)
Твоя гаряча кров і мЕне тАкож гріла,
Твої очі мене гіпнотизували,
Я не тліла, я тобою наче полум'ям горіла,
Та доки ще ні слова не сказала.
Фото : Юлии Моргун
як цю любов та мну плекала мов дитину...
© Copyright: Мореъ, 2015
Свидетельство о публикации №115120610324
Свидетельство о публикации №115120610324
Рецензии