«Дні мої, мої дивні діти,
Віддав вас вольній волі.»
(Майк Йогансен)
Луна засипаних криниць
Мені кричить услід – мені, старому,
У небо дивлюсь впавши долілиць
І п’ю з хмарин важких прозору воду.
Я спочиваю у тіні дерев, які ще не зросли,
Які обабіч шляху ще не виткнулись з землі,
З блискучого насіння ще й не проросли,
І дивлюсь на істот, що вуха чималі
Не виставили з хащів кропиви
Глухої, як і мій нещасний край.
З минулого ведуть мої сліди –
Грай, конику трави, свої катрени, грай!
Я – «вічний жид» - блукаю в пошуках води
Живої – в сьогоденні заблукав,
Але живу в майбутньому –
Серед його віршів, його заграв.
Мій костур тріснув і дірявий плащ
Та я апостол. Серед темних хащ
Пророчу равликам про їх Армаґеддон,
Про Будду зайчиків і про метеликів закон
І дивлюся, як з хворої землі
Замість зела й трави
Ростуть ножі
Ростуть…
Серед неiснуючого
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2015
Свидетельство о публикации №115120501363
Свидетельство о публикации №115120501363
Рецензии
Удивительное творение! Очень противоречивое, но и завораживающее своей загадочностью. Наверное, только автору известен этот секрет.
Рада знакомству с его творчеством.
С поклоном,
Елена Транковская 02.02.2022 20:42 • Заявить о нарушении
Рада знакомству с его творчеством.
С поклоном,
Елена Транковская 02.02.2022 20:42 • Заявить о нарушении
Спасибо за такие слова! Спасибо за такой отзыв! Рад найти новых читателей....
Шон Маклех Патрик 03.02.2022 00:25 Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 03.02.2022 00:25 Заявить о нарушении
На это произведение написано 25 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.