Грань леза

           «Похмурий сон: на головах
            Стоять століття і бездумно марять.»
                (Майк Йогансен)

Туманом ранковим з Борнео приплив пароплав.
Весняним шматочком кори, синім проліском вітру
Читаю забутий трактат божевільних заграв
Старого філософа прерій – провісника Мітру.
А місто дощить снами Сени й мостів,
А місто сіріє догматами папського світу.
Ти йшов по життю чи на крилах летів?
Чи дихав свинцем газетлярського міту?
Пощезни як тінь сажотруса стоока,
Скажи: що було? Якої релігії смак
Так терпко у горлі застряг? І глибоко
Світло незграбне вдивляється в озеро. Мак
Росте й червоніє полями Шампані.
А ти як Матей сон свій зелений комусь продаєш.
Виблискують березня сивого й чорного грані
Як камінь коштовний, як лезо – авжеж.


Рецензии
Спасибо Вам огромное за прекрасное стихотворение! Не всё поняла в нем! Хотелось бы прочитать на русском языке! Оценка, конечно же, "понравилось"! С глубочайшим уважением и теплом к Вам,

Людмила Савина 5   11.11.2021 08:12     Заявить о нарушении
Спасибо за внимание к мим сочинениям! Рад, что Вам понравилось!

Шон Маклех Патрик   11.11.2021 12:38   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.