Синя сорочка

         «Яка різниця між реальністю та вигадкою?
          Вигадка має сенс!»
                (Том Кленсі)

Дні мої світлі в синій сорочці:
Дарую вас туманному світанку.
Літо прийшло суничне
У мою осінь бересклетову:
З того часу черлені світанки
Кожного ранку полуничного*
Гасять голос дзвону старого храму
Чи то в сліпоті туману «минуле»,
Чи то в кислуватому присмаку
Недозрілих ягід радості**.
Пахне трава – як пахне тільки тут –
На вологих росяних луках Ерінн,
Де тиша тільки червневої ночі,
Коли птахи-поети сплять
У верховітті дерев буття.
Хтось одягнув сині шати неба
На ці зелені пагорби Керрі***,
Хтось поселив чорноту ночі
У кинутих замках Голуей****.
А я – сивобородий мандрівець
У сивому тумані «сьогодні»
Розчиняюсь…

Примітки:

* - колись в графстві Роскоммон колишній поштар Даніел Догерті вирощував дуже смачну полуницю. Казали, що цей сорт полуниць він сам створив, але це неправда. Це сорт «Джорней» - він привіз розсаду з Вірджинії у 1959 році.

** - а радість завжди кислувата на смак. Ейфорія не рахується – це інша пара кльошів. Я це зрозумів, коли в свій час після п’яти днів блукання в тайзі на Юконі ми раптом вийшли на селище індіанців. Давненько то було…

*** - до речі, в графстві Керрі в мене є хороший знайомий – Ронан МакНейлл. Крім того, що він хороший скрипаль, він ще знає на пам'ять купу давніх ірландських скел, в тому числі скелу «Руйнування дому Да Хока» («Togail Bruidne Da Choca»). Він живе в місті Дінгл на вулиці Ан Гарран. Колись він мав власну крамницю – що там тільки не продавалось, але і чудове віскі «Тірконелл». Це віскі з моєї маленької батьківщини – з Донеголу (Дун на нГаллу)…

**** - правильно все таки казати не «Голуей» і не «Голвей», а Галлів. Старих кинутих замків там багато, але є один особливий – замок Фіддон біля селища Туббер. Там місцеві жителі бачили привид О’Фіахраха Айдне – чесне слово!


Рецензии
Уважаемый Шон Патрик, я прочитала Ваши стихи ( и переводы) и прониклась симпатией к Вашей родине. Поэтому, когда я узнала, что в Монреале в 1970 году сломали церковь Святой Анны,мне стало ее очень жаль. На этом месте разбили что- то вроде парка, но видны старые камни и камни - обломки резные на фоне зеленой травы.
Я сразу подумала о Вас, т к церковь ирландская. Фото в Инстаграмм, поэтому переслать невозможно. Вот как глубоко проникает в душу поэзия. С пожеланиями долголетия и удачи . И. З.

Зыряева Ираида   26.06.2017 13:42     Заявить о нарушении
Спасибо за такой отзыв! К слову: Ирландия - страна руин. У нас в Инрландии более 3000 замков и большинство из них в руинах. Тоже касается старинных церквей, монастырей и других памятников древности. Реставрировать всё это или хотя бы сохранить нет средств ни у правительства Ирландии, ни у общественности, ни у частных лиц. И каждый руины мне жаль до глубины души - ибо знаю прошлое этих руин....

Шон Маклех Патрик   29.06.2017 02:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.