Бiле i чорне
(Вільям Батлер Єйтс)
У чорноті небес блукає білий кіт –
Такий самотній серед порожнечі
Муркоче коло Всесвіту воріт,
Самотність пророкує і, до речі,
Читає позабутий манускрипт
Написаний на камені дольмена.
Менгір мовчить, а в темних нішах крипт
Монахи написали про бої й знамена
Народів зниклих і літописи важкі
Де кожна літера важка і черлена –
Де королі Ірландії, де кланів ватажки?
Все зникло… І нащадок збайдужілий
На шибках пальцем вимальовує: «Нудьга!»
І нарікає, що життя марудне,
Марнує дні свої і в сірі будні
Відтінок буруватий додає вина.
Свидетельство о публикации №115120201186
Что-то Вы давно не были на моей страничке?
Как Ваше драгоценное здоровье?
Стих прочитала...понравился...
Как всегда лирично и философично...
Ответьте, пожалуйста, когда пройдёт скука жизни и хандра...
Я тоже хандрю...зима...зима...скука кромешная...
С уважением Ваша Алла...
Алла Григорьевна Кузнецова 17.12.2022 14:59 Заявить о нарушении