Я знову чую цей прекрасний подих,
Що зривається з високих небес...
Твоя тінь поряд зі мною щє ходить,
Повертаючись поряд, зникаючи десь...
Моя зневажлива у серці пам'ять,
Рахує години , торкаючись очей.
Та далекі мрії тоді я вже мала,
Серед пронизливих майбутніх речей.
Я знову вдихаю повітрям минуле,
Відчуваючи холодні дотики в теплі.
Голослива думка так швидко майнула,
Чого так хочеться дуже мені....
Я знову пройдуся по рідній Землі,
Залишу слідом текучі бажання...
І немає кращого на світі, ніж ті,
Хвилини, що роскривають кохання!
Я знову...
© Copyright: Елена Марфич, 2015
Свидетельство о публикации №115120201160
Свидетельство о публикации №115120201160
Рецензии
