Провина

Зірка блиснула на нeбi вночі,
Хтось заблукав у надрах душі,
Хтось загубився в печалі ночі.
Я не хотіла цього вибачати.
Впала та зірка, що в нeбi жила.
Блимнула двічі i вмерла вона.
Шкода, вона молодою була.
Мені залишалось тільки стогнати.
Місяць на нeбi горить та мовчить,
Очі бажають зірки полічить.
Шкода, що знов доведеться винитись.
Прошу, пробач мене, рідная мати!


Рецензии