Ти плачеш і тамуєш біль свою ночами,
а десь далеко син залишився без мами.
В чужій країні ти шукаєш свою долю,
а в серці біль та син:вони завжди з тобою.
Як він навчається, зростає,як хворіє,
матусі ласку син відчути мріє,
до себе пригорнути та не відпускати,
але ти стала зараз "віртуальна" мати.
З-за клятих "євро" ти не бачиш сина,
не стане рідною від них ота чужина.
Коли ти плачеш.Носиш в серці біль.
І чуєш голос "МАМО" звідусіль.
Всіх грошей не можливо заробити,
дитина й бідною тебе буде любити.
Тільки б відчути матір,до себе пригорнути,
не втрать його і знай:дитинство не вернути...
***
© Copyright: Людмила Николаева 2, 2015
Свидетельство о публикации №115112809833
Свидетельство о публикации №115112809833
Рецензии
