Омар Хайям

Багато років думав над земним життям, -
для мене не існує вже загадок про буття,
лиш те я знаю, що нічого я не знаю.
І це моє останнє відкриття.

*******

 Життя йде з рук і насувається імла,
серця терзає смерть, шматує всі тіла,
вернутись неможливо з того світу,
У кого б мені справитись, - як там діла?

*******

Подиву гідні вчинки творця!
Сповнені жалем наші серця, -
не знаємо, з цього відходячи світу,
сенсу його, початку й кінця.

*******

У тлінному світі в належну годину
переходять у прах кожна квітка й людина,
якби прах випаровувався прямо з під ніг -
з неба лився б на землю кривавий потік.

*******

«Пекло, рай - в небесах!», - нам тлумачать ханжі.
Придивився до себе і бачу – брехня,
пекло, рай - не космічні круги, бо щодня
рай і пекло - це дві половини душі.

*******

Пізнання зробив я своїм ремеслом,
знайомий і з вищою правдою і з ницим злом.
Найтугіші вузли я розплутав на світі,
окрім смерті, що зв'язана мертвим вузлом.

*******

Від безбожництва і до Бога - миттєвість одна!
Від нуля і до підсумку – також миттєвість одна.
Бережи цю безцінну миттєвість,
бо життя - не багато, не мало - миттєвість одна!

*******

Той гончар, що ліпив глини наших голів,
перевершив у справі своїй всіх майстрів.
Над життєвим столом перекинув він чашу
і страстями наповнив її до країв.

*******

Все пройде - і надії зерно не зійде,
все, що ти назбирав, ні за гріш пропаде.
Якщо ти не поділишся вчасно із другом -
все надбання твоє ворогам відійде.

*******

Знайся тільки-но з гідними дружби людьми,
і не знайся з негідником, стидно себе не ганьби.
Якщо підлий наллє тобі ліки, то вилий!
Якщо мудрий отруту подасть, то прийми!

*******

Ми - слухняні ляльки у долонях творця!
Мною сказано це не заради слівця.
Нас по сцені Всевишній на ниточці водить,
і у скриню нас пхає, довівши до злого кінця.

*******

А чому всемогутній творець наших тіл
дарувати безсмертя нам не захотів?
Якщо ми досконалі, навіщо нам смерть?
Якщо недосконалі - то хто бракороб-акушер?

*******

Людина, мов у дзеркалі, така багатолика.
Ми джерело скорботи і розгулів диких.
Вмістилище ми скверни й чисте джерело.
Світ незначний - і світ без виміру великий!

*******

Благородство і підлість, відвага і страх -
все з народження вкладено в наші тілах.
Ми до смерті не станемо краще, чи гірше -
Ми такі, як створив нас аллах!

*******

Скупий ти і жадний, Господь - государ.
Рабу завдаєш за ударом удар.
Безгрішних за послух – у рай в нагороду.
Дай мені щось! Не для нагороди, а в дар!

*******

Навіть осяйні, найкращі у світі уми
не в змозі навколо розсіяти силу пітьми.
Казок розказали нам кілька до ночі,
і рушили, мудрі, у сон, як і ми.

*******

Один не розбере, троянда пахне як,
а інший з трав гірких нектар добуде...
Комусь даси дрібницю, вічно буде повен вдяк,
комусь життя пожертвуеш, - не зрозуміє... Люди!

*******

Життям побитий, більшого доб'ється.
Хто з'їв пуд солі, вище той цінує мед.
Хто сльози лив, відкритіше сміється.
Хто помирав, той знає, що живе!

*******

В одне вікно дивились двоє.
Один побачив дощ і бруд,
а другий - крон зелених гру,
блакитне небо і весну.
В одне вікно дивились двоє.

*******

До цього світу більше не потрапимо повік,
повік із друзями за стіл не сядемо й на миг.
Лови ж летючу кожну мить і світ навколо -
бо потім вже не підстерегти його ніколи.

*******

Як часто, в житті помиляючись,
Втрачаємо ми тих, ким дорожим.
Чужим сподобатися намагаючись,
від ближнього ми іноді біжим.

Підносим тих, хто нас не гідний,
а зраджуємо найвірніших, рідних
Хто нас найбільше любить, ображаєм,
і вибачень у відповідь чекаєм.

*******

Не завидуй багатим і сильним стократ ,
бо смеркання іде як завжди за світанням.
Цим життям, мов коротким зітханням,
користуйся як даним тобі напрокат.

*******

Я думаю, що краще одиноким бути,
чим жар душі аби кому дарити.
Безцінний дар кому попало збути
спішиш і рідного, не зможеш полюбити.

*******

Як смішно ввік збирати по копійці поступово,
коли життя одвічне все одно нам не купити?
Життя тобі дано, мій милий, тимчасово, -
то ж намагайся час цей не впустити.

*******

Себе дарити ще не значить - продавати.
І поруч спати ще не означає - переспати.
Не означає - все пробачити, якщо не мстити.
Не бути поруч ще не означає - не любити.

*******

Щоб мудро все життя прожити, знати треба,
чимало, - пам'ятай важливих два накази:
ти краще будь голодним, їсти ніж що-небудь,
і краще будь один, ніж з ким попало разом.

*******

Зла не роби - вернеться бумерангом,
не плюй в колодязь - будеш воду пити,
не ображай того, хто нижче рангом,
а раптом доведеться, що-небудь просити.

Не видай друзів, їх ти не заміниш,
і не втрачай коханих - не вернеш. Іще порада, -
ніколи не бреши собі, бо з часом перевіриш,
що власною брехнею сам себе ти зрадив.
 
*******

Не треба злити інших. Й сам не злись!
Ми гості у цім тліннім світі ...
Коли вже щось не так - змирись,
Будь розумнішим - посміхнись!
Холодною подумай головою,
адже у світі все закономірно, -
все зло, що випромінюєш собою,
повернеться до тебе неодмінно!