Блакитні очі та щира посмішка.
Я наче в полоні своїх забаганок.
Не чутно голос мого розуму
Та серце калатає неначе скажене.
Де знайти вихід цьому почуттю,
Яке захопило мене зненацька.
Це не кохання та навіть не пристрасть.
Це дещо більше, проте миттєве.
Блакитні очі та щира посмішка.
Нащо я взагалі вас колись зустріла?
Ніби я не могла тоді промовчати?
(І зараз усе могло бути інакшим.)
Проте моє щастя, що сталося так –
Я відчуваю, як я знову розквітла.
27.11.2015
Блакитнi очi та щира посмiшка
© Copyright: Виктория Маказан, 2015
Свидетельство о публикации №115112707090
Свидетельство о публикации №115112707090
Рецензии