Гріло серце вільної людини,
Та не тане лід злої ненависної тварини,
Текла земля трупами холодної неділі,
Прикрашали ялинку страшним породіллям,
Страшно та холодно та не вмирали, в середині
Співучі мрії заколихувані цілі,
Боротись треба – не вмирали душі!
Гріє - гріє моє серце голос вільний тямущий.
Зачинялися двері перед кожним прохожим,
Куди ви люди?страшно було тієї ночі.
Хто на Майдан, а хто біжить додому
Тільки сльози хлющать,
Україно я люблю тебе все дужче й дужче…
Стріляли, різали, знущались з голими фотографувались,
Але ми не зламались,
Наші цілі ще більше розростались!
Як родилась я на Україні тут і проживу я,
Хоч і в сіні,
Чуже небо не голубить очі сині….
Чуже небо не голубить оч син. 2014
© Copyright: Ефросиния Острашанская, 2015
Свидетельство о публикации №115112706408
Свидетельство о публикации №115112706408
Рецензии