Донечц1

Ось і виросла ти,
    наша доню,
Серед цвіту
    любові й весни.
Ось і виросла, мила,
    й в долонях
Ти тримаєш
    надії і сни.
Цілий світ
    без кінця і без краю
У твоїх
    зеленавих очах.
Цілий світ,
    і єдине кохання
у надіях ти носиш,
    дівча!
Та до нього -
    нелегка дорога
Поміж гір,
    колючок і зівій,
Щоб із сотень
    обрати одного,
Й палко вірити
    в те,
      що він - твій.
Твій -
    це значить -
      твоя половина,
Серця стукіт
    одн - назавжди.
Твій,
    бо буде дорога єдина
Крізь примари
    і щастя й нужди,
Крізь невимовну
    радість любові,
Боротьбу
    за спорідненість душ,
За единий в обох
    ступінь болю,
За поєднаний
    щирістю дух!

 Будь щаслива в житті,
    наша доню,
 Бережи
    невгамовний свій дух.
 Той єдиний
    на двох,
       ступінь болю
 І святую
    спорідненість душ.

             Авторська збірка
             Київ. 2007-2017.


Рецензии