Донечц1
наша доню,
Серед цвіту
любові й весни.
Ось і виросла, мила,
й в долонях
Ти тримаєш
надії і сни.
Цілий світ
без кінця і без краю
У твоїх
зеленавих очах.
Цілий світ,
і єдине кохання
у надіях ти носиш,
дівча!
Та до нього -
нелегка дорога
Поміж гір,
колючок і зівій,
Щоб із сотень
обрати одного,
Й палко вірити
в те,
що він - твій.
Твій -
це значить -
твоя половина,
Серця стукіт
одн - назавжди.
Твій,
бо буде дорога єдина
Крізь примари
і щастя й нужди,
Крізь невимовну
радість любові,
Боротьбу
за спорідненість душ,
За единий в обох
ступінь болю,
За поєднаний
щирістю дух!
Будь щаслива в житті,
наша доню,
Бережи
невгамовний свій дух.
Той єдиний
на двох,
ступінь болю
І святую
спорідненість душ.
Авторська збірка
Київ. 2007-2017.
Свидетельство о публикации №115112700452