.Барбер, Адажіо для струнних,
Київський камерний оркестр, Р.Кофман
На дуже високій скелі,
Над чистим холодним морем
В знайомій мені оселі
Прощаюсь з померлим горем…
В прозорім живім повітрі,
В промінні тепла і Сили
До струн доторкаюсь світлих,
Пригадую легкокрилість…
У бризках солоних радо,
Без поспіху, без надриву,
І тихо і, навіть м’яко,
Кружляю і кличу зливу…
У серці моїм глибоко,
Під Сонцем і під вітрами
По крапельці, крок за кроком
Любов заживляє рани…
26.11.2015
На дуже високiй скелi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115112703581
Свидетельство о публикации №115112703581
Рецензии