ми падаємо в безвість Ошир оку
усього мороку - де правда лише тьма
де, у - зачАссі, кволий дух Свободи
весь Дух - лиш спрага й спраги пустота
вертайсь собі, вертайся до основи
возносся римою в заблудний склад уяв
благає все вертати ув Завпруття
возносячись до кіз і до отав
Так що там тиче серце у забрало,
ой що там кличе янгольське крило?
линяти пір'ям і гратись в-під ребро,
самим зробитись очолом зачаття?
в куди цей світ, в надію цілувати?
а поруч йти - дорога храм і дім!
нескорених в собі - себе в собі пізнати
і миротОчити у доторку своїм.
мироточити
© Copyright: Иван Славко, 2015
Свидетельство о публикации №115112701201
Свидетельство о публикации №115112701201
Рецензии
