…у тиші ночі нема свободи.., а ні спокою… в проваллі чорному сховалися думки…
блукають наші душі, мов сліпі у вздовж кордонів, і вороги рахують лише помилки…
машину часу досі не відкрили, для подорожі разом у вві сні, та на яву…
про що мовчали, що нам говорили нічні вагання?.. у не Омріяну на Двох Весну
летіло небо швидкоплинно, дорога бігла в край німий… і ми…
без вагання...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115112402731
Свидетельство о публикации №115112402731
Рецензии