Кошлатяться пожовклi пасма ЛIсовi
То дозему, то позему стирчать,
Зібгалися у прілім зимнім місиві…
Померли вже? А, може, тільки сплять?
Мох розкошує…Ще б йому погратися!
Напоєний дощами до Зими,
Дереться на березу – залицятися,
Торкнутися, зімліти на корі…
Осінній Ліс… Осінній стан замріяний…
Осінні, майже сонні голоси…
Пожухлі, пересохлі, перестояні
Йдуть у минуле Осені казки…
23.11.2015
Свидетельство о публикации №115112311553
Артур Грей Эсквайр 26.11.2015 11:27 Заявить о нарушении
Ви глибоко відчуваєте...
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 26.11.2015 23:56 Заявить о нарушении