То було не моe каяття

То було не моє каяття…
Не мої були розпач й спокута…
І цвіла не моя маячня,
В не мою легковірність узута…

То було не моє каяття…
Не мої були двері до Раю…
І жила тоді зовсім не я,
Але досі я там ще блукаю…

То було не моє каяття…
Не моє було протистояння…
Не в мені вивільнялась Душа…
Не в мені умирали страждання…

То було не моє каяття…
Й не моя прокидалась свідомість…
Може, й зараз я, також, – не я,
А – мій відблиск на крапельці крові…

21.11.2015


Рецензии
Шановна Катерино, сумний і щемний Ваш вірш. Світла печаль і туга.

Лена Сапфир   21.11.2015 13:14     Заявить о нарушении
Дякую!
І так буває....
Найсвітлішого!

Катерина Жебровська   23.11.2015 22:49   Заявить о нарушении