Не брешiть, панове!

«Ще не вмерла Україна»? –
Не брешіть, панове!
Вже приставилась єдина,
І не буде знову!

По майданах затягали,
Спалили в Одесі,
Пам*ять в душах сплюндрували,
Облаяли в пресі.

Як вилізли бандерівці
З бісова підпілля,
Почалися дикі танці,
Вбивства, божевілля.

Винищили нашу славу,
Волю зґвалтували,
Схопилися за булаву –
Навіщо не знали.

Наче чорна хижа зграя,
Сонце затьмарили,
Якщо розуму немає,
То не треба й сили –

Бо йде вона на руйнацтво
Та ще на грабіжки,
А трішечки на пияцтво,
І на лайки – трішки.

Поки злидні божевільні
Москалів цькували,
«Ще не вмерла», як причинні,
На весь світ волали,

Пішла собі Україна
Без слави та волі,
Лишилася одежина
У сльозах і крові.

Пішла собі з світу цього…
Розходіться, люди!
Що було – нема нічого,
І знову не буде.

Не брешіть, ото, падлюки –
Готуйтесь до кари
За свої криваві руки,
Що все розікрали,

Та за те, що у народі
Розіп*яли Правду,
Та за те, що при нагоді
Скоювали зраду,

Ще у краю шахтарському
Війну розв*язали,
Бо Заходу шахрайському
Землю вже продали –

За все, покручі огидні,
Розплата чекає!
Гімноспіви не потрібні –
Країни немає.