Нащо лише я зустрiла?!

Ти більше не той, кого я так щіро кохала
Переймалась, щоб тільки ти був щасливий
Ти більше не той, кого я так добре знала
З ким поринула у світ безнадійно-бурхливий
Ти більше не мій - я відкрито чекала цієї миті
Бо надто багато болі отримала лиш від тебе
Стільки темного побачила я в "нашому" світі
Коли плакала гірко ,відчувая як падає небо
Ти навіть не зміг зробити щасливими мої очі
Хто тепер відповість за мої зруйновані мрії ?
Ти пішов і залишив мені у пам'яті темні ночї ,
І сором'язливо опущені до низу мої довгі вії
Та не стану, як ти, говорити, що не кохала
І розказувать всім ,яка ж ти погана людина
Проклинати тебе ,немов нічого не відчувала
Немов ніколи тебе по-справжньому не любила
Просто висновки зроблені і не на твою користь
Ти програв свою гру, яку "почуттями" назвав
Не розказуй мені, що в тебе десь там є совість
Ти з народження про неї навіть не чув і не знав
І те, що боляче зробив мені ,я цього не ховаю
Можеш вважати себе сміливим,байдужим,правим
Тільки більше ,тебе колишньго, я не пам'ятаю
Ти став у моєму житті зовсім безглуздим і марним
І бажаю більше не робити таких помилок гірких
Бо надто боляче ,довіряти тому, хто образить
Хто нічим не відрізняється від людей цих чужих
Хто як вірус ,те твоє незахищене місце вразить
А моїм незахищеним місцем на жаль серце стало
Ти наповнював в край його отрутою щоб боліло
В тому серці ,моєму ,потім все що було - пропало
І кохання моє,що дарувала тобі ,нехай і невміло
Але багатому я навчилась та дещо я зрозуміла
Треба обережною бути у цих питаннях любові
Щоб не жалкувати потім:" Нащо його я зустріла?"
Жити роздумливо ,та не руйнувати своєї долі ..