Зів*ялі квіти на твоему підвіконні
Відповідають твоїм почуттям.
Жахливії думки над прірвою безодні
Кінчаються постійним забуттям.
Живеш,живеш і хочеш далі жити.
Дорогою цією до кінця дійти.
Кохати, ну або ж любити.
І тебе на шляху цьому знайти.
В один момент закінчується щастя.
Приходить сум, журба та біль.
Ну а за тім приходить невігластво..
Щоб розпочавсь безжальний бій.
***
© Copyright: Анастасия Крапка, 2015
Свидетельство о публикации №115111804724
Свидетельство о публикации №115111804724
Рецензии