Диалог расставания

- Я мушу йти......                - Чекай! Ще хвильку...
                Лишись хоча б іще на мить.
                Коли ти поряд - мені так тепло..
                Думки спокійні,               
                Серце не болить.

                *  *  *

- О Янголе мій Милий,.. Каміло, Сонце!
           Ти серце краєш, ріжеш без ножа,..
       Повіки Твої - як чарівні пута,
           Занурюють мене із головою, й топлять
                У очах, що не мають дна.

                *  *  *

                - Прошу, не йди так швидко...
                Обійми мене!
                Притисни до своєго тіла,
                Торкнися скронею плечей моїх,
                Прошепочи, ледь чутно,
                "- Моя Мила..."

                *  *  *

- Я мушу йти,..
         і тулюсь ще міцніш до Тебе.
     А що робити маю?!.. Де взяти мені тої сили,
         Щоб наказати серцю, починати рух
             У протилежний бік від Тебе?
                О,.. Каміло!      

                *  *  *

                Тоді долоні свої поклади мені на спину,
                Мов крилами - руками обгорни.
                Вустами ніжно губи мої стисни,
                Щоб вимовити не змогла
                - "To.. добре,.. йди."

                *  *  *