Яке ж прекрасне небо i чудове

  Яке ж прекрасне небо і чудове
  На заході, де сонечко сідає:
  Тут золоте, там срібне, ось червоне,
І тихо сонечко в жовтеньких хмарах тоне,
  Ріг місяця на зміну випливає.

  Пливе в імлі він, наче в клоччях диму,
   Стою замрiянний я, на це диво
  Дивлюсь сапфіровими я очима.
Так! Вразив захід барвами мене своїми!
  Здіймає вітер одяг мій грайливо.

  Коли на мене так природа діє -
  Я забуваю всі свої тривоги.
  Занурююсь в свої глибокі мрії -
Відразу постають  казки всі, як живії.
  Звертаюсь я до Бога Пресвятого:

  "О Боже, дай моїй душі завзятій
  Налюбуватися твоїм творінням!
  Цим сонцем, місяцем і небом синім!
Хоч не потраплю я в твої святі палати,
  Тобі за все я дякую, Всесильний!"
вересень, 2004р.


Рецензии
"Коли на мене так природа діє - Я забуваю всі свої тривоги"... Герой вашего стиха (а в данном случае считаю, что это вы, Вадим) совершенно справедливо считает, что ему дарована великолепная картина земного рая: "О Боже, дай моїй душі завзятій
Налюбуватися твоїм творінням!".
Желаю почаще любоваться этим творением и вам, и вашим читателям, которых снедают тревоги и точат беды.

Вадим Цимбалов   26.03.2019 14:39     Заявить о нарушении
Очень радует, что вы понимаете украинский язык, Вадим.

Вадим Ферзь   26.03.2019 17:21   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.