Давай залишимо хоча б ковток на ранок,
Щоб ми прокинулись удвох в останній раз,
Щоб подивитися на тебе сплячого, і на останок -
Дзвінок будильника відкласти на короткий час.
Давай сьогодні спати на підлозі, голими,
Щоб уві сні тебе торкатись ступнями ,
Щоб бути мокрими й водночас невагомими,
Бути близькими й максимально недоступними.
***
© Copyright: Анастасия Онищук, 2015
Свидетельство о публикации №115111600850
Свидетельство о публикации №115111600850
Рецензии