I губиться, i губиться без Свiтла
Велике і мале і не проросле.
І крапля, що сльозинкою застигла,
То – абсолютне? Чи, таки, – відносне?
І хтось шукає довгими роками,
А хтось знаходить швидко й дуже просто.
Комусь – блукати дивними стежками,
Комусь – світити через час і простір.
А Світло є, і завжди всім достатньо,
Аби не забували долучатись.
До Світла повертатися не складно,
Не складно в Світлі Чистоту плекати.
Чи згубиться? Чи знайдеться? – Питання,
Що не бажають відповіді знати.
У дотику до Світла суть Прощання,
Що через Долю учиться прощати…
09.11.2015, Мюнхен, Німеччина
Свидетельство о публикации №115111611926