У кожного свiй хрест

                Бог шельму мітить
                (народне прислів‘я)


Дорогою юрба людей брела.
Кожен із них тяжкого ніс хреста.
Йшли довго, капав піт з чола
й спливла позаду не одна верста.

Та поміж них хитрюга був один.
До лісу він тихенько завернув
і там свого хреста укоротив,
щоб менше плечі хрест йому тягнув.

Він радо подорожників догнав.
З легкою ношею все ж веселіше йти.
Та тільки одного хитрун не знав –
такому недалеко й до біди.

Ущелина розрізала їх путь
і кожен зверху положив хреста.
Як по місткам ступали, в цьому суть,
Окрім одного хитрого хлюста.

Хрест виявився надто вже малим
та вибрав жереб сам хитрун такий.
Ніхто хрестом не поділився з ним…
Й тебе спасти не може „хрест“ чужий!

Такі „хрести“ не жалують нікого
і кожен з нас проходить лісом тест…
Бо лиш Всевишній відає, для чого
несеш ти нібито тяжкий занадто „хрест“.

15.11.2015, Миколаїв

* За мотивами твору Світлани Копилової „Хитрец“