нiколи не лишай мене в спокоi
Хоч, спогад навiки в життя
вхопився.
Про твiй поцiлунок, мабуть, останнiй.
Ще й той, що вчора менi наснився.
Зiгрiй її пiснею в день морозний,
Дозволь їй потрохи тебе забрати.
Вкради нашу зустрiч - зупинка "Звездный",
Та що я зробила, щоб так страждати?
Дражни хоч довiку своiм iснуванням.
Роби вiдкритiї рани, в легенях пекучих.
Лиш свiй поцiлунок, вкрадай останнiм
Бо я не справлюсь з настiльки болючим.
Свидетельство о публикации №115111411363