А хто я?..
Невже ти мене не побачив?!.
Чому ці дощі не змочили нестриманість мрій?..
На край,
там де сонця завмерлим не стаче,
розгублений світ буде свідком приємних подій.
І я побіжу...
І сліди на сторінці
із острахом стануть майбутнім веселим твоїм...
Нікому. Ні дітям, ні світу, ні жінці
збагнути не дай цей в веселку злітаючий дим.
Криниця. Ланцюг.
Оцинковані вічністю відра...
Шалений набір передбачених злиднів добра...
І майже пуста, не потрібна нікому клепсидра,
прониза мене, зберігаючи нерви Петра...
for nobody...
© Copyright: Александр Ноцкий, 2015
Свидетельство о публикации №115111300618
Свидетельство о публикации №115111300618
Рецензии
