З дитинства

Огорнула ніч хатину,
Де у бідності кімнати,
Колисаючи дитину,
Заспівала пісню мати.

Ніжно голос чарівливий
В напівтемряві лунає,
І синочок, вкрай щасливий,
Потихеньку засинає.

Він летить у кольорову
Казку маминого співу.
Бачить там густу діброву,
Річку чисту гомінливу.

Там веселка з сонцем грає,
Вітерець хвилює поле,
А над ним пташині зграї
В небесах малюють кола.

І немає в тому світі
Місця бурям і ненастям.
Там не може бути й миті
Оповитої нещастям…

Тож, співай, матусю щира –
Лий красою кругозору.
Хай твої любов та віра
Нас ведуть лише угору!..


Рецензии