Кружляють пожовклії листя,
Кружлянню не має кінця.
Мов вітром людей розкидало,
Під владою Бога-Творця.
Мiй дім залишився далеко,
Не має туди вороття.
Здимає у небо лелека,
Як символ початку буття.
Лети ти лелеко до дому,
Лети, та на крилах неси,
Сумну мою пам'ять та думу,
Примару життя та краси.
На захід вона полетіла,
Та крила зламала в путі,
Не зможе вона легкокрила,
Злетіти ніколи в житті.
Лелеко
© Copyright: Ставка Верховников, 2015
Свидетельство о публикации №115111303474
Свидетельство о публикации №115111303474
Рецензии