Коханому
Як неба -- птах, кохання прагну я,
Для мене, впевнена, воно засяє!
І радісно душа моя співає,
Як розквітає усмішка твоя.
Хотіла б завжди бачити її,
Але плекаю марно я надії...
Думки мої -- лише блакитні мрії,
Бо інша пестить кучері твої...
Кохання в серці квіткою цвіте
І множиться новими пелюстками,
Та доля тої, іншої, між нами,
І думка ця весь час мене гніте...
О, стережись, супернице!
А втім...Тобі жалю завдати не посмію,
Бо жінка я і добре розумію:
На гОрі іншого не зводять щастя дім...
Та я щаслива тим, що почуття --
Моя любов, -- як небо, меж не має,
І я тобі, коханий мій, бажаю
Такого ж щастя на усе життя!.
© Copyright: Людмила Перекос, 2015
Свидетельство о публикации №115111208783
Свидетельство о публикации №115111208783
Рецензии
Чудово розумію, що цей вірш відноситься до тих про які кажуть, що не написати його було просто немождиво!
Хай щастить!
Александр Тарадов 10.09.2018 21:38 • Заявить о нарушении
Хай щастить!
Александр Тарадов 10.09.2018 21:38 • Заявить о нарушении
Дуже дякую! Ви, як завжди, праві, Олександре...Добра бажаю!
Людмила Перекос 12.09.2018 00:57 Заявить о нарушении
Людмила Перекос 12.09.2018 00:57 Заявить о нарушении