в память Кузьменко Андрея Кузьмы

Зеленіє трава, на деревах бруньки,
Та вже кинули листя дубі та черешня.
Нас турбують усіх про загиблих думки.
Нас турбує вчорашнє, турбує прийдешнє.
Гомонять депутати на тому і грець.
А роботу доводиться людям робити.
Та кінчайте базікати, бо скоро кінець…
Ви про себе подбали, так дайте ж пожити!!!
Мій народе співай, ті сильніше за всіх.
Не скорилась кмітливість розпусті, між іншим.
Твоя доля, твій гумор, твій голос на втих.
Із Трипільських часів - він на заздрість успішний.
Так гуртуймося, люди. Не треба ганьби!
Посміхніться сусіду, начальнику, жінці.
Не соромтеся правди, позбудьтесь брехні.
І щасливими будьте, як були в дитинстві.


Рецензии