…зневолена доле не зламана духом,
не кличеш неспокій… сам він приходить.
знов падають листя, мов стомлені руки,
у жовтому полум’ї шепіт навколо…
до мови зізнання, до зливи любові
звикає серденько, не граючись болем…
згорає до тла наша мрія казкова,
а пам'ять... іде, замінованим полем…
iде...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115111101559
Свидетельство о публикации №115111101559
Рецензии