А музиканти грали в переході
Злітали ноти на земний перон
Простих і невибагливих мелодій,
І пролітали, наче дивний сон.
А люди бігли, люди поспішали…
Голодний люд, - йому не до краси…
Аж раптом скрипки в танго заридали.
О, що то за прекрасні голоси!
І пристрасть, наче хвиля підступила,
Підкралась, наче кішка, наче тінь.
І душу в дикім танці закрутила,
Відгукуючись ехом поколінь.
І в тому танці пристрасті палкому
Душа губила сором, відчай, втому,
Усі «потрібно» і усі «не час».
І ніби фенікс, полум’ям горіла,
І тліла, тліла, тліла, тліла, тліла,
Аби хоч щось людське збудити в нас.
Старенький перехід обабіч часу,
Вокзал, перон, мандрівка у нове…
Не битий шлях, а швидкохідна траса
Нас відомчить і серце одживе.
Та навіть там, на крайнім полустанку
Душа згадає це прощальне танго.
Прощальне танго
© Copyright: Диана Майская 2, 2015
Свидетельство о публикации №115111110561
Свидетельство о публикации №115111110561
Рецензии
Диана, очень красиво! Всегда с удовольствием тебя читаю:)
Ольга Пламенная 25.12.2015 22:49 • Заявить о нарушении
Ольга Пламенная 25.12.2015 22:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.