Лина Костенко: «Хоть авторучка – то не сабля в ножнах…»
Хоть авторучка – то не сабля в ножнах…
И кровь врагов не брызнет от пера,
Пусть хлещет дождь… И не велят... Не можно…
Не время… Только, всё-таки - пора.
Пора, пора!
Живётся, как на Этне,
Позор веков как магма утечёт…
… Слова лишь только… Но, они бессмертны!
Растопят ненависть!..
Их пуля не берёт!
*****
Ліна Костенко: "Що ж, авторучка - це не шабля з піхов..."
Що ж, авторучка - це не шабля з піхов.
Ворожа кров не бризне з-під пера.
І лиє дощ. І гетьман не приїхав.
Неслушний час. І все-таки пора.
Пора, пора!
Живеться, як на Етні.
Ганьбу віків лиш магма відпере.
Це лиш слова. Зате вони безсмертні.
Вгамуйте лють.
Їх куля не бере.
Лина Костенко Хоть авторучка то не сабля в ножнах
© Copyright: Владимир Туленко, 2015
Свидетельство о публикации №115110705349
Свидетельство о публикации №115110705349
Рецензии