Картина: Брахинский Артур «Стихия огня»
Такий спекотний день…
Застигла тиша пОвагом пливе.
У спеку вітер гІлля не колише.
Розлуки сонце палить все живе,
А змушене мовчання – греблю рве,
Де ти мене безжалісно залишив.
Хоч вистачає неба навкруги,
Хмаринок тіні іноді цілують
Без слів твоїх – обпечені думки…
Обіймів любих аромат п’янкий
І губ дурман – душа моя малює…
Якщо в тобі мій поклик – не здригнеться,
Згорю одна, земні залишу мЕжі…
Нехай же голос твій з небес проллється,
Бо спалить сонце ту частину серця
Що лиш тобі, коханий мій, належить…
24.08.2015
В знойный день... укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2015
Свидетельство о публикации №115110705065
Свидетельство о публикации №115110705065
Рецензии
