беззмiстовне

в обіймах моста зіштовхнемося в третьому сні –
такому вузькому, що варто ставати єдиним.
твої голосні перестрінуть мої голосні –
й зірвуться у спів, скам’янілий у царстві ундини:

в смарагдових косах заплутані смертні слова,
шепочуться мушлі, розгойдують крилами хвилі…
допоки ми разом – мовчання між нами сплива
й затоплює вщент помережане сонцем безсилля.


Рецензии