Ти як зірочка з небес,
Освічуєш нам дорогу,
Не бачила ніколи я таких чудес,
Які б долали зло й тривогу.
Відганяли сум і сльози,
Лікували серце розбите вмить,
Не страшні тепер життєві грози,
Бо любов палає і горить.
Моє сонце, лютнева квітка,
Маленьке янголятко чарівне,
Де ти взялася й звідки,
Моє дорогоцінне й золоте?
Таке велике щастя і турбота,
Якого так давно просила в Бога,
Тебе ростити- насолода, не робота,
П'янка втома і знемога.
Та ми все здолаємо разом,
Мама, татко і маля,
Щастя в житті напишеться наказом,
Та щасливо заживе сім'я моя!
Щастя- це так просто
© Copyright: Марианна Медзинская, 2015
Свидетельство о публикации №115110604996
Свидетельство о публикации №115110604996
Рецензии