Ніч лізе у вікно моє.
Сиджу один, гадаю:
Чому у багачів все є,
А в жебраків немає?
Чому поетам тяжко всім
І добрим людям жити?
Туман ляга на сонний дім
І місяць став світити.
Та слабко світить крізь туман,
Надія слабко дише,
Все покрива якийсь дурман,
Душі не вкриє лише.
Ні, ні! Не здамсь ніколи я
І прожену тумани.
І усміхнеться вся земля,
І доля в наш бік гляне.
І будуть золоті зірки
У небесах світити.
Любов же після бід гірких
Настане, як Спаситель.
Народ покине тяжкий труд -
Нарешті відпочине,
Вiн скоро визволиться з пут,
Навіки буде вільним!
Вересень, 2000р.
Нiч лiзе у вiкно мойе
© Copyright: Вадим Ферзь, 2015
Свидетельство о публикации №115110509692
Свидетельство о публикации №115110509692
Рецензии
Вот докопаться бы до корней: кто и когда устроил на Земле так, что "у багачів все є, а в жебраків немає?". Вот уже почти двадцать лет прошло с тех пор, как вы, Вадим, написали это стихотворение, а такого рода размежевание в обществе только нарастает.
Пока народ не возьмётся за вилы, вiн не "визволиться з пут". Сдаётся мне, что даже ваше поколение не доживёт до цього звiльнення.
Вадим Цимбалов 10.08.2019 17:29 • Заявить о нарушении
Пока народ не возьмётся за вилы, вiн не "визволиться з пут". Сдаётся мне, что даже ваше поколение не доживёт до цього звiльнення.
Вадим Цимбалов 10.08.2019 17:29 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.