Свiтлана Костюк -Боляче т льки спочатку- Ukr-to-En

Translation:

It only hurts at first, and then...
Then you get used to it... to everything...
To kill with lies, deceit, or knives... we can...
But after all, this road... the road to Heaven King...
This world is crazy... crazy... crazy so...
Black wealthiness, PR with worship of own glory...
My dear little man, where do you go?
Without your balaclava are you afraid or worry?
The heart is pounding... pounding... pounding... a shivered bird...
I want this light and truth, and faith with something higher...
You knock on the door, on the souls... just trying not get hurt...
You sow the words, but they don’t sprout - the ashes to admire...
And someone saved is who believes - you say.
We must believe, but faith accepts its daily killing.
And your ideas and church banners are trampled blatantly. Be brave.
Oh trampled ways, you take away the rest of me... and feelings...
Oh Mighty God please spread your light, in our souls find place.
The resurrection of true love shall win against the evil powers.
It’s sad... so sad... so sad to see my native state these days.
It’s sad inside my soul which pours its pain in words by every hour.
...It only hurts at first, and then
You burn your soul - and darkness shrinks and loses grounds...
To kill with lies, deceit, or knives... we can...
But only love will salve...
without it
nothing
can be saved around...


Original:

***
Боляче тільки спочатку, а потім уже...
Потім звикаєш... звикаєш... звикаєш до всього...
Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...
Зрештою, все це дорога... дорога до Бога...
Світ цей сказився... сказився... сказився уже...
Чорне багатство, піар, поклоніння до слави...
Мила людино маленька, куди ж ти ідеш?
Чи не боїшся відкрито так, без балаклави?
Серце стукоче... стукоче... як змерзле пташа...
Хочеться світла, і правди, і віри у вище...
Стукаєш в двері, у душі... задля відкоша...
Сієш слова, та не сходять - кругом попелище...
Будуть спасенні, хто вірує ,- скажете ви.
Вірити треба, та віру вбивають щоднини.
Топчуть зухвало ідеї твої й корогви,
Топчуть усе, що зосталось в тобі від людини...
Боже єдиний, нам світло у душі посій.
Зло переможе лише воскресіння любові.
Сумно так... сумно так...сумно в країні моїй.
Сумно в душі, що свій біль виливає у слові.
...Боляче тільки спочатку, а потім уже
Спалюєш душу свою - і пітьма відступає...
Можна вбивати брехнею, лукавством, ножем...
Ну а спасати - любов`ю...
без неї
ніщо
не спасає...