Iгор Григор в Лелека переклад

Iгор Григор'єв Лелека переклад

З-під картечі, з останньої сили,
Я рвонувся лелекою геть!
А за спиною в мене — Росія,
У торбині попереду — смерть.

Я лечу, завмираю та падаю,
На поранених крилах лечу.
Ані цяточки світла не вгадую
За сліпою стіною дощу.

Бгати пір’я,  працюючи крилами,
Десять тисяч — крізь мачуху — верст.
«По воді ще написані вилами»
Клекіт щастя та зоряний хрест.

Жовтень спритно охоплює лапами,
Та регоче у серце моє.
Біля клунь, над вербою патлатою
З хруском з колеса хворост жує.

Що ж, хапай перетліле та зібгане,
Бідолашні шляхи заступай,
Смійся-смійся, глумися над бідними.
- Але ж буде і березень, знай!



Игорь Григорьев
Аист

Подымаюсь, картечь пересиля,
Сбитый аист, сведённый с ума.
У меня за спиною — Россия,
У меня перед грудью — сума.

Я лечу, замирая и падая,
Переломанных крыл не щадя.
Мне не вспыхнет рука зябковатая
За слепою стеною дождя.

Крыльям бить, перья об ветер комкая,
Десять тысяч — сквозь мачеху — верст.
Мне пока не до клёкота громкого,
Не до выспевших в полночи звёзд.

Мне октябрь, крепколап и бездумен,
Оголтело хохочет в глаза.
И на вербе, у замерших гумен,
С хрустом хворост жуёт с колеса.

Что ж, хватай побуревшее крошево,
Загораживай горестный путь,
Налетай, гогочи, разворошивай
- Веселись. Да про март не забудь!