Вечір опустився. Небо зеленіє,
І густі тумани простяглись в степах.
Я іду в долину, в серцi є надiя,
Я такий щасливий, наче вільний птах.
Я гадаю думку про життя щасливе;
Де б мені сьогодні знов заночувать?
На зеленім небі хмари, наче диво,
І пішли з роботи люди спочивать.
Мило на просторах; повіває легко
Вільний та веселий синій вітерець.
Бачу: випливає тихо з-за смереки
Місяця тоненький білий гребінець.
І в оцих долинах щасливіший всіх я,
А тому щасливий, бо люблю свій край.
І буяє в серці і кружляє вихрем
Радість та, що плине аж за небокрай.
Травень, 2000р.
Мандрiвник
© Copyright: Вадим Ферзь, 2015
Свидетельство о публикации №115110410135
Свидетельство о публикации №115110410135
Рецензии
С удовольствием прочитал ваш образный и по-юношески душевный стих на украинском языке. Вот уж более полувека, как я уехал с семьёй из Днепропетровска, а мова живёт во мне и не тускнеет. Красивый, певучий язык!
Вадим Цимбалов 09.03.2019 10:21 • Заявить о нарушении
Вадим Цимбалов 09.03.2019 10:21 • Заявить о нарушении
Да, вы правы, Вадим, певучий, красивый, но... когда его навязывают, насильно заставляют разговаривать в учебных учереждениях - от него появляется отвращение, как у ребенка, которого насильно кормят кашей. Увы, это так.
Вадим Ферзь 09.03.2019 10:26 Заявить о нарушении
Вадим Ферзь 09.03.2019 10:26 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.