Я прокинуся на світанку
І відкрию у Осінь серце,
Вбік відсуну туман-фіранку
І нап’юся Краси з озерця,
Що наповнюється з хмаринки…
Сни нічні покладу у шафку
І умиюсь промінням Сонця,
З дивини приготую каву,
Смакуватиму край віконця,
Що виходить у Сад Осінній…
Уберуся у світлу Радість
Легку-легку, як Літній спомин,
Загорнуся в блакить-принадність
І у Вітрові передзвони,
Що в повітрі Осіннім сяють…
І піду поміж хмар й проміння
Вивільняти свій Шлях у Силу,
І відчую, як Спокій-хвиля
Засіває ранкову Пісню,
Що у зливу зросте Осінню…
02.11.2015
Я прокинуся на свiтанку
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115110307998
Свидетельство о публикации №115110307998
Рецензии