Я зупинилась, щоб почути шепіт листя,
Яке вкладається на Землю умирати…
Я відчувалася дитям старого Лісу,
Що намагається від гілки відірватись…
Я зупинилась роздивитися пожухле,
Яке скрутилося, розмокло, розвезлося –
Було довгасте, візерунчасте, округле,
А в час Прощання лиш ніяким відбулося…
Я зупинилась, щоб торкнутись не-Живого,
Яке відкрилося людині сумом, щемом,
А ще– незвіданою Суттю Лісового,
Що долучається Землі під сірим Небом…
02.11.2015
Я зупинилась, щоб почути шепiт листя
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115110307976
Свидетельство о публикации №115110307976
Рецензии