Дощі... І трохи сумно на душі...
Дивлюсь як жовте листя вниз спадає,
Як поливають килим з них дощі,
Холодний дотик бруд увесь змиває.
Затягнуто пів світу чорним тлом,
Заховане прискіпливо проміння...
Так є, так з року в рік уже було,
Як розквіт, зрілість, а в кінці старіння...
Молімося, бо швидко плине час
І втраченого нам не повернути,
Благословляє Бог сьогодні нас,
Щоб волю Неба серцем всім відчути.
Не залишайтесь осторонь байдужі,
Коли зробить добро комусь ви дужі.
Хай смуток вас ніякий не зламає,
Хай дощ його до краю позмиває.
Дощi...
© Copyright: Валентина Коц, 2015
Свидетельство о публикации №115110303705
Свидетельство о публикации №115110303705
Рецензии
Валентина!Какой напевный,мягкий язык!Спасибо за стихотворение.Вам всех благ.С уважением.
Владимир Михайлович Крюков 15.11.2015 23:26 • Заявить о нарушении
Владимир Михайлович Крюков 15.11.2015 23:26 • Заявить о нарушении
Слава Господу и спасибо Вам за Ваш отзыв!
Пусть Бог дарует Вам Свои благословения и радость!
С уважением и теплом Валентина Коц.
Валентина Коц 18.11.2015 08:03 Заявить о нарушении
Пусть Бог дарует Вам Свои благословения и радость!
С уважением и теплом Валентина Коц.
Валентина Коц 18.11.2015 08:03 Заявить о нарушении