Ос1нь
Приголомшливо вродлива!
Ну і що – що сяйвом просідь,
Що примхлива та мінлива?!
Таж жадана як і завше,
Як дівча оте грайлива!
Трішки – трішечки інакша,
Дещо правда лиш вразлива.
Духом вільним поміж сосен,
Норовиста, незрівнянна!
Хоч характер…! Дивна осінь!
Все одно вона кохана!!!
Осінь! Осінь! Осінь! Осінь!!!
Свидетельство о публикации №115110100849