Місяць глядить у замерзле віконце,
Кидає іскри на шибки квітчасті.
Ніч у вікно, як прозоре суконце,
Лізе морозна, зимова i ясна,
Свіжістю вабить зимового шума,
Світиться місяць - цей серп золотистий,
Наче замріявсь і щось там він дума
Про зорі далекі, про далі імлисті...
Аж ось різнобарвний і ранок крадеться -
Місяць вже мліє, біліє і гасне.
Сонечко встане, стиха озирнеться
І посміхнеться зимі цій прекрасній.
1999 р.
Мiсяць глядить у замерзле вiконце
© Copyright: Вадим Ферзь, 2015
Свидетельство о публикации №115110104752
Свидетельство о публикации №115110104752
Рецензии
Да-а, плодовитым был год 1999-й для юноши-поэта, сердце которого, как и полагается, бередили чувственные образы, природа! Красивый цикл, и ценен он именно тем, что написан на украинском языке.
Натхнення вам, друже мiй, натхнення!
Вадим Цимбалов 25.09.2019 12:55 • Заявить о нарушении
Натхнення вам, друже мiй, натхнення!
Вадим Цимбалов 25.09.2019 12:55 • Заявить о нарушении
Спасибо! Я сначала хотел удалить все укр.стихи, но потом передумал!
Вадим Ферзь 25.09.2019 13:27 Заявить о нарушении
Вадим Ферзь 25.09.2019 13:27 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.