В моїх думках завжди, але незримо,
Та хоч не хоч, а на своїм стою –
Вже навіть тим, що знав тебе, щасливий.
Горю, палаю і, напевно, догорю.
Все той же бідолашний Буратино.
Це тільки факт, а жалість не потрібна,
Ще йду і намагаюсь крокувати рівно.
Все той же i про теж
© Copyright: Петр Коваль, 2015
Свидетельство о публикации №115103100832
Свидетельство о публикации №115103100832
Рецензии